Категорія: Кардіохірургія

За матеріалами ZAXID.NET

Кардіохірурги Львівської обласної клінічної лікарні 2 листопада вперше в Західній Україні провели унікальну операцію-замінили 55-річній жінці з Івано-Франківщини мітральний клапан, не розрізаючи грудину. До серця вони дісталися через невеликий розріз (8 см) між ребрами. У майбутньому таких мінімально-інвазивних операцій буде більше, а розрізи ще менші – 4-3 см.

На четвертий день після складної операції жінка була вже у звичайній палаті, в реанімації провела лише день. Її, як повідомили лікарі, за станом здоров’я можна вже виписувати додому, та оскільки це перша пацієнтка, якій зробили таку міні-інвазивну операцію, то за нею поспостерігають ще днів два і тоді випишуть.

У жінки діагностували ревматизм серця. Значній частині людей з таким захворюванням, рано чи пізно, як розповів керівник клініки хірургії серця Львівського національного медуніверситету ім. Д. Галицького, професор Любомир Кулик, треба міняти мітральний клапан. І Марія Борисюк потрапила в цей список.

Після ретельних обстежень кардіохірурги дійшли висновку: пацієнтці потрібна операція із заміни мітрального клапана. І що швидше цю операцію провести, то кращим буде стан пацієнтки.

Операції із заміни мітрального клапана, як і пластику клапана (остання операція набагато складніша) в кардіохірургічному відділенні обласної лікарні проводять давно. І таких операцій роблять до 100 щороку. Але досі проводили їх класичним способом: аби добратися до серця, пацієнту розрізали грудину сантиметрів на 20. Це доволі великий розріз і кардіохірургу було зручно і комфортно працювати.

Та для пацієнта це була доволі травматична операція. Кардіохірурги робили медичний перелом грудини, який заживав приблизно 1,5 місяця. Після операції пацієнту було важко дихати, боляче відкашлювати. На місці розтину інколи утворювалися потовщені рубці, що морально травмувало хворих, особливо жінок, адже з такими шрамами засмагати в купальнику не будеш. Білизна могла травмувати рубець і це створювало дискомфорт. Інколи грудина погано зросталася, виникало її запалення, що було дуже небезпечно для пацієнта.

«Зараз тренд всієї світової хірургії загалом і кардіохірургії зокрема – міні-інвазивні операції, тобто малотравматичні. Пацієнти прагнуть навіть після складних операцій на серці через кілька днів повертатися до нормального життя, займатися спортом, ходити в гори, кататися на лижах. Вони хочуть отримати результат лікування відразу. І у клініку, де не можуть надати саме таких медичних послуг, вони не підуть», – каже професор Любомир Кулик.

У Львові, як і в Західній Україні, досі міні-інвазивних операцій на серці при заміні мітрального клапана не проводили. У світі їх роблять давно. На першій такій операції у Німеччині, яку проводив провідний кардіохірург професор Фрідріх-Вільгельм Мор (він започаткував ці операції) кардіохірург Любомир Кулик побував ще у 1999 році. Згодом львівські кардіохірурги проходили стажування у Польщі (Варшава, Краків), Німеччині (Ессен, Лейпциг).

І 2 листопада операційна бригада, до якої увійшли кардіохірурги Любомир Кулик, Дмитро Бешлей, Ігор Процик, Станіслав Ліщенко, перфузіолог Тарас Фіалка і анестезіолог Мар’яна Лисько вирішили провести першу мініінвазивну операцію з заміни мітрального клапана у Львові. Їхньою пацієнткою стала Марія Борисюк.

Міні-інвазивні операції є значно складніші для кардіохірургів, ніж класичні (коли розрізають грудину). На таких операціях треба працювати за іншими принципами, з іншим інструментарієм. Менший доступ до серця, тож треба працювати делікатно, педантично, від кардіохірургів вимагається більше зусиль, знань і вміння.

«Але є низка переваг для пацієнта: передусім, це менша травматичність, менша крововтрата, пацієнт менше терпить болю. Після мініінвазивної операції йому легше дихати, краще відкашлювати, кращий косметичний ефект. Він швидше повертається до нормального життя і заради цього варто якомога швидше впроваджувати міні-інвазивні операції і у нас, бо за ними – майбутнє кардіохірургії», – каже Любомир Кулик.

До серця пані Марії кардіохірурги добралися через розріз (8 см) між ребрами. Їх не чіпали, лише трохи розсунули. Через отвір, що утворився, спеціальними інструментами (їх подарували колеги зі США) видалили зношений мітральний клапан і поставили новий механічний, який прослужить пацієнтці не один десяток років.

Кардіохірурги кажуть, що розріз 8 см вони зробили лише на першій операції. У майбутньому планують добиратися до серця зі значно меншими розрізами, всього 4-3 см. Так роблять у світі, і в Україні зокрема ( у Києві). Тепер цей світовий тренд у кардіохірургії прийшов і до Львова.

За матеріалами ZAXID.NET

У Львівській обласній клінічній лікарні кардіохірурги врятували 42-річну жительку Луганська Ольгу Гуржій – з її легеневих артерій забрали жменьку тромбів. Вони провели надскладну операцію, адже під час оперативного втручання пацієнтка мала бути абсолютно «сухою», тобто в її організмі не мало бути ні грама крові. До того ж, тіло жінки охолодили до 18оС.

«Уперше відчула, що мені важко дихати, ще у 2014 році. Спершу думала, що, може, це від нервів, переживань, бо саме тоді почалося АТО і ми змушені були переїхати з Луганська в Лисичанськ. Та час минав, а мені ставало дедалі важче дихати. В лікарні в Лисичанську мені вперше поставили діагноз – тромбоемболія. У Києві, в Інститутті кардіології ім. академіка М. Стражеска, цей діагноз підтвердили», – розповіла Ольга Гуржій.

У столиці жінці, за її словами, призначили медикаментозне лікування й порадили приїхати через півроку. Ліки, на жаль, не допомогли. І в черговий приїзд до столиці пацієнтці порадили їхати до Львова. Їй допомогти могла тільки операція, яку в Україні роблять лише львівські кардіохірурги.

Ольга Гуржій приїхала до Львова на консультацію, а опинилася на операційному столі. Результати обстежень показали, що подальше зволікання може закінчитися плачевно.

Як розповів керівник клініки хірургії серця Львівського національного медуніверситету ім. Д. Галицького, професор Любомир Кулик, при тромбоемболії, коли вона починається гостро, 30% пацієнтів справді помирає, а 70% – виживає, але може померти в найближчий день, тиждень чи місяць, якщо їм вчасно не надати кваліфіковану допомогу. Утім, є частина пацієнтів, в яких тромби, що відірвалися (найчастіше вони утворюються при тромбозі глибоких вен), блукають організмом і осідають у легеневих артеріях. У таких пацієнтів розвивається хронічна тромбоемболічна легенева гіпертензія. З часом кров’яні згустки перетворюються на тверді білі маси, які закривають просвіт судин, порушуючи кровотік, що негативно позначається на роботі серця, легень тощо. Допомогти таким пацієнтам може лише операція, під час якої кардіохірурги спеціальними пристроями звільняють легеневі артерії від затверділих згустків крові.

Професор Любомир Кулик показав фото тромбів, які вони забирали у пацієнтки Ольги Гуржій. Важко повірити, але з легеневих артерій витягали жменьку затверділих згустків різних розмірів, кольору. Це захворювання, за словами професора, досить складно діагностувати і ще важче таких пацієнтів оперувати.

«Такі операції складні, довготривалі. Передусім, треба пацієнта підключити до апарату штучного кровообігу, тобто серце і легені на час операції не працюють, а їхні функції виконує спеціальний апарат – оксигенатор. Тіло пацієнта охолоджують до температури 18 градусів, проводять медичний перелом грудини. А далі потрібно спинити кровообіг повністю – як природний, так і штучний, а кров з організму забрати в спеціальні резервуари. Тільки за таких умов досягається «сухе» операційне поле, коли хірурги можуть видалити тромботичні маси з найвіддаленіших розгалужень легеневих артерій. Вони розрізають легеневі артерії, спеціальними пристроями чистять їх, а тоді зшивають», – пояснив професор Любомир Кулик.

Такі операції проводять лише у Львові, тож сюди їдуть пацієнти зі всієї України. Досвідом львівських кардіохірургів зацікавилися колеги з Польщі. У них пацієнтів з діагнозом «хронічна тромбоемболічна легенева гіпертензія» оперують лише у Варшаві. Тепер планують проводити їх і у Кракові й запросили професора Любомира Кулика провести майстер-клас.

«Уперше на такій операції я побував у США ще в 1991 році. У Львові ми почали їх робити з моїм керівником професором Дмитром Бабляком (нині покійний). Уже провели понад 100 таких оперативних втручань. Дане захворювання належить до рідкісних і тих, які важко діагностувати лікарям на місцях, тому в рік ми проводимо 5-10 оперативних втручань, хоч можемо робити значно більше, а, головне, хворих, які потребують такого оперативного втручання, є доволі багато», – каже Любомир Кулик.

До складу операційної бригади, яка оперувала пацієнтку з Луганська, окрім професора Любомира Кулика, увійшли кардіохірурги Ігор Процик, Дмитро Бешлей, Станіслав Ліщенко, перфузіолог Анатолій Шнайдрук і анестезіолог Любомир Соловей. Своєю роботою лікарі залишилися задоволеними.

9 листопада Ольгу Гуржій уже виписали з лікарні й вона повернулася у Лисичанськ. Через місяць має приїхати на контрольний огляд, а щоб захворювання не повторилося, жінка прийматиме ліки, які запобігають утворенню тромбів.